Методичні
рекомендації
щодо
проведення державної підсумкової атестації
з
української мови та літератури в 9 класі
(2016-2017 н. р.)
Державна
підсумкова атестація з української мови
для учнів 9 класів є обов’язковою і
проводиться в письмовій формі (у формі
текстового диктанту).
Тексти
диктантів для атестації не менше в 10-ти варіантах добирають учителі
української мови та літератури, погоджує педагогічна рада та затверджує
керівник навчального закладу.
Варіант
диктанту обирається шляхом жеребкування перед початком ДПА.
Завдання
для проведення атестації мають відповідати державним вимогам до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами,
затвердженими Міністерством освіти і науки України.
Поради щодо підбору тексту диктанту
1. За
обсягом тексти диктантів повинні містити 160-170 слів (ураховуючи як
самостійні, так і службові частини мови).
2. Варто
враховувати тематику текстів, орієнтовно визначених в соціокультурній змістовій
лінії навчальної програми.
3. Тексти
для диктанту мають бути змістовні. До їх підбору треба підходити делікатно,
виважено, щоб не травмувати дитину (наприклад, не брати тексти про маму, адже
не в усіх дітей є мама).
4. Обходити
політичні, релігійні теми.
5. Тексти
мають викликати позитивні емоції.
6. Краще
брати готові, вивірені тексти.
7. Тексти
з пасивною лексикою бажано не використовувати.
8. Не
використовувати тексти з авторськими розділовими знаками, або адаптувати їх
згідно вимог сучасного правопису.
9. Накопиченість
орфограм і пунктограм у тексті має бути оптимальною.
Для проведення державної
підсумкової атестації можна використовувати як цьогорічні, так і минулорічні
збірники для ДПА; Збірник диктантів із національно-патріотичної тематики /
упоряд. О. А. Бондаренко, О. О. Чмигова, О. В. Калюжна.
– К. : «Вид.дім «Перше вересня», 2015. – 96 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»)
ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Атестаційна
робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, згідно з вимогами до
такого виду робіт. Роботу слід виконувати кульковою ручкою із синім чорнилом.
Оформлення титульної сторінки
У
верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша (у лінію) ставиться
штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до
прикладу: 05.06.2017 р.
Підписування
роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.
ЗРАЗОК ПІДПИСУ:
Робота
на
державну підсумкову атестацію
з
української мови за курс основної школи
учня
(учениці) 9 класу
(прізвище,
ім’я, по батькові у формі родового відмінка)
Оформлення другої сторінки
На
перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту. Після заголовків
крапку не ставлять.
Нижче – текст
диктанту.
ЗРАЗОК:
Диктант
Тарас
Шевченко
Тарас Шевченко народився на українській
землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що
стають дорогими для всього людства …
Оформлення останньої сторінки
Після
тексту в наступному рядку праворуч із великої літери зазначають
автора (джерело) без дужок, не ставлячи після цього крапки.
Кількість
слів у тексті в кінці роботи учні не вказують.
Нижче − оцінка,
прізвища й ініціали голови та членів атестаційної комісії, їхні підписи.
ЗРАЗОК:
За
О. Гончарем
9 б.
Голова атестаційної комісії М.Г.
Баз
Члени комісії: В.Є.
Миронко
Т.С. Русланко
В.Ю. Свит
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДПА у формі диктанту
1. Вид
роботи й назву тексту записати на дошці.
2. Спочатку
вчитель читає весь текст.
3. Екзаменатор
не дає ніяких пояснень щодо змісту, правописних особливостей та тлумачення
значень використаних у ньому слів.
4. Учитель
може давати тільки коментарі формального характеру, як-от: розміщення
заголовку, запис автора чи джерела тексту та ін.
5. Відлік
часу ведеться від моменту читання вчителем тексту вголос.
6. Після
прочитання всього тексту вчитель читає перше речення повністю, а учні уважно
слухають. Далі це речення диктується для запису частинами (частина складається
із сполучень двох-п’яти слів), як правило, один раз.
7. Учитель
може повторно прочитати частину речення, якщо вона велика за обсягом, у ній
змінено нормативний порядок слів чи під дією певних зовнішніх чинників учні
недочули якогось слова або словосполучення. Після того, як учні запишуть усе
речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. У такий спосіб
диктується кожне речення тексту.
8. Учитель
обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци.
9. Текст
слід диктувати виразно, відповідно до норм літературної мови, з правильним
наголошуванням слів та інтонуванням звукового потоку, у такому темпі, щоб учні
встигли вільно його записати.
10. Після
запису всього тексту він читає його ще раз від початку до кінця, роблячи більш
тривалі паузи між реченнями й надаючи змогу учням ретельно перевірити написане
та усунути можливі помилки.
11. Після
повторного читання всього тексту учні здають диктанти вчителеві.
12. Часу
для додаткової перевірки відводити не потрібно: сумніви щодо правописного
оформлення роботи учні повинні вирішувати в процесі написання.
ДПА з української мови триває одну астрономічну
годину (шістдесят хвилин). Відлік часу ведеться від моменту читання вчителем тексту вголос.
Під
час державної підсумкової атестації перевіряються вміння правильно писати слова
на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування;
уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації,
належним чином оформляти роботу.
Під
час написання диктанту використання учнями допоміжних джерел (словники,
довідники, підручники тощо) заборонено.
ПЕРЕВІРКА
Й ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ
Нормативи
оцінювання диктанту
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
1
|
15
– 16 і більше
|
|
2
|
13
– 14
|
|
3
|
11
– 12
|
|
4
|
9
– 10
|
|
5
|
7
– 8
|
|
6
|
5
– 6
|
|
7
|
4
|
|
8
|
3
|
|
9
|
1+1
(негруба)
|
|
10
|
1
|
|
11
|
1
(негруба)
|
|
12
|
---
|
Диктант,
як це й визначено чинною програмою з української мови, оцінюється на основі
таких критеріїв:
1. Виставляється одна
оцінка за загальну кількість орфографічних і пунктуаційних помилок.
2. Повторювані помилки (в
одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються
однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних
словах вважаються різними помилками.
3. Розрізняють грубі
помилки й негрубі:
ü винятки з усіх правил;
ü написання великої букви в складних власних
назвах;
ü правопис прислівників, утворених від іменників
із прийменниками;
ü заміна одного розділового знака іншим;
ü заміна українських букв російськими, випадки,
коли замість одного знака поставлений інший;
ü випадки, що вимагають розрізнення не і ні
– у сполученнях не хто інший, як…; не
що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо
інше не …;
ü пропуск одного зі сполучуваних розділових
знаків або порушенні їх послідовності.
4. Орфографічні та
пунктуаційні помилки на правила, що не
включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну
передачу авторської пунктуації.
5. За наявності в
диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.
Пам’ятка для учнів «Як писати диктант?»
1. Уважно
прослухайте текст диктанту.
2. Коли вчитель
зачитуватиме кожне речення в цілому, слухайте його до кінця й не робіть ніяких
записів.
3. Починайте
записувати речення лише тоді, коли вчитель почне його читати частинами, роблячи
тривалі паузи.
4. Під час
записування речення більше звертайте увагу на орфографію (написання слів), але
не треба забувати і про розділові знаки.
5. Під час перевірки
записаного речення потрібно передусім зважати на інтонацію й особливо ретельно
перевіряти поставлені розділові знаки (у цьому важливу роль відіграють паузи:
коротку паузу роблять у тих місцях, де треба поставити кому, а тривалу − на
місці двокрапки, крапки з комою чи тире).
6. Сконцентруйте
свою увагу й не відволікайтеся під час написання диктанту.
7. Не «збирайте»
помилки, зазираючи під час написання диктанту в роботу сусіда (на це, по-перше,
витрачається час, якого й так мало, а по-друге, потім нерідко доводиться
шкодувати через помилку, допущену внаслідок такої поведінки).
